Контекст і загальний огляд

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році мільйони українців були змушені залишити свої домівки, що створило гостру потребу у безпечному, доступному та постійному житлі. Багато міст і селищ зіткнулися з подвійним викликом – прийомом внутрішньо переміщених осіб (ВПО) і одночасним відновленням власної зруйнованої інфраструктури. В Ірпені – місті поблизу Києва, яке зазнало значних руйнувань, покинутий, напівзруйнований гуртожиток було перетворено на об’єкт соціальної реконструкції завдяки унікальній співпраці між Ірпінською міською адміністрацією та благодійною організацією «Житло для ВПО».

Метою проєкту було не лише відновлення занедбаної будівлі, а й демонстрація того, як адаптивне повторне використання, соціальні інновації та міжсекторальна співпраця можуть сприяти сталому післявоєнному відродженню міст.
Результатом стала повністю оновлена житлова будівля, яка тепер забезпечує 19 окремих квартир для сімей переселенців, у яких проживає понад 60 мешканців. Ініціатива встановила нові правові, соціальні та проєктні стандарти для гуманітарного житла в Україні, поєднуючи реагування на надзвичайні ситуації з довгостроковим міським відновленням.

Впливи (культурні, економічні, соціальні та екологічні)

Реконструкція колишнього гуртожитку в Ірпені створила вагомі культурні, економічні, соціальні та екологічні результати.

Культурний аспект

Проєкт зберіг частину архітектурної та соціальної історії Ірпеня.
Замість знесення пошкодженої споруди команда вирішила відновити її, зберігаючи існуючу міську структуру та пристосовуючи будівлю до нових соціальних потреб.
Оновлена споруда стала символом стійкості та відродження, демонструючи, що навіть міста, зруйновані війною, можуть відбудовуватись, не стираючи власну ідентичність.

Економічний аспект

Проєкт підтримав місцеве відновлення економіки, створивши робочі місця для близько 60 місцевих спеціалістів під час будівельно-ремонтних робіт – серед них підрядники, інженери, постачальники матеріалів. Після завершення реконструкції нове житло дало можливість сім’ям переселенців повернутися до економічної активності, знайти роботу та долучитися до відродження малого бізнесу в навколишньому районі.

Соціальний аспект

Проєкт забезпечив безпечне, стабільне та гідне житло для людей, які втратили все. У дизайні було враховано приватність і особистий простір, а також створено спільні приміщення, що заохочують до взаємодії мешканців. Відбір орендарів здійснювався за прозорими соціальними критеріями – пріоритет отримали літні люди та сім’ї з дітьми. Такий інклюзивний підхід сприяє соціальній рівності та згуртованості серед вразливих груп.

Екологічний аспект

Завдяки принципу адаптивного повторного використання проєкт мінімізував свій вуглецевий слід – збережено існуючу конструкцію будівлі, що скоротило кількість будівельних відходів. Установлено енергоефективне утеплення, сучасні вікна, LED-освітлення та водозберігаючу сантехніку, що зменшує експлуатаційні витрати та споживання ресурсів. У сукупності ці рішення забезпечують менший екологічний вплив і роблять будинок прикладом сталого міського життя.

Загалом понад 60 мешканців безпосередньо користуються перевагами цього проєкту, а сотні інших — непрямо, через створення робочих місць, передачу знань і відновлення громади.
Ірпінська ініціатива стала прикладом, який можна масштабувати — як житлова реконструкція може водночас підтримувати культурну спадковість, соціальну інклюзію та екологічну відповідальність.

Стратегії та підходи

Проєкт реалізовувався на основі підходу повторного використання, зружності для жителівта довгостроковій сталій ефективності.

Замість знесення старої будівлі та зведення нової команда обрала шлях переобладнання існуючої споруди, зберігаючи її основний каркас, але повністю перепланувавши внутрішній простір відповідно до сучасних житлових стандартів. Такий метод скоротив кількість будівельних відходів, прискорив строки виконання та допоміг зберегти архітектурну цілісність району.

Дизайнерські рішення

Одним із головних інноваційних рішень стало перетворення кімнат гуртожиткового типу на невеликі, але повністю автономні квартири, кожна з яких має власну кухню та ванну кімнату. Це рішення відповідає українським культурним нормам, що віддають перевагу самостійності, а також задовольняє прагнення сімей ВПО до приватності та контролю над власним життєвим простором.

Інженерні рішення

У проєкті були впроваджені сучасні інженерні системи для ефективного управління ресурсами. Кожна квартира отримала індивідуальні лічильники електроенергії, води та опалення, що дозволяє мешканцям контролювати споживання та витрати. Це забезпечує прозоре нарахування платежів і заохочує до відповідального використання енергії – важливого фактора для сімей, які живуть без орендної плати, але сплачують комунальні послуги самостійно.

Інклюзивність і безпека

Принципи інклюзивного та гендерно чутливого дизайну були закладені в усі етапи планування. Будівля має доступні входи, безпечне освітлення та спільні простори, спроєктовані для створення відчуття захищеності та взаємної підтримки.
Також передбачено дитячу кімнату та зону для спільного відпочинку, що сприяють соціальним контактам і емоційному добробуту мешканців.

У підсумку, Ірпінський проєкт став прикладом прагматизму, культурної чутливості та технічної ефективності, створивши прототип стійкого, інклюзивного та екологічно відповідального житла, який може бути використаний у процесі післявоєнного відновлення України.

Фінансування та економічні інструменти

Проєкт було реалізовано як благодійну, неприбуткову ініціативу, що поєднала державні, приватні та донорські ресурси.

Основне фінансування для будівництва, реконструкції та облаштування надходило від міжнародних і приватних донорів, залучених українською благодійною організацією «Житло для ВПО». Головним партнером стала польська девелоперська компанія Dom Development, яка надала значну фінансову підтримку в межах своєї програми корпоративної соціальної відповідальності. Додаткові приватні пожертви та внески в матеріальній формі (техніка, меблі, матеріали) покрили потреби в інтер’єрному обладнанні та побутовому оснащенні квартир.

Ірпінська міська рада, як законний власник будівлі, забезпечила співфінансування проєкту.
Місто профінансувало розвиток і підключення зовнішніх інженерних мережм- водопостачання, електропостачання, каналізації та опалення, а також благоустрій території навколо будівлі та облаштування прилеглого громадського простору.

Попри те, що проєкт не є комерційним і не генерує прибуток, у ньому створено сталу операційну модель: мешканці живуть без орендної плати, але самостійно оплачують комунальні послуги. Це забезпечує доступність житла та водночас самодостатність громади. Прозора система обліку та ефективне використання лічильників сприяють належному утриманню будинку без фінансового навантаження на місто чи благодійну організацію.

Ця гібридна модель фінансування є прикладом нового формату партнерства між державним і благодійним секторами, що поєднує щедрість донорів із зобов’язанням муніципалітету забезпечувати довгострокову підтримку. Вона демонструє, як змішані фінансові механізми можуть ефективно забезпечувати створення соціальної інфраструктури під час відновлення після кризи, зберігаючи при цьому чесність, ефективність і суспільну власність.

Перелік основних будівельних робіт:

– Зроблено кладку плитки на підлозі та стінах на ганку, в коридорах, санвузлах;

– Встановлено вхідні двері в приміщення та кімнати;

– Під’єднані та змонтовані електрощитові;

– Шпаклювання стін та стелі;

– Здійснено кладку вентканалів, їх утеплення та оздоблення;

– Розширено пандус;

– Змонтований блискавкозахист та заземлення;

– Утеплення будівлі та даху;

– Змонтовано сантехніку в 19-ти кімнатах та спільному сан-вузлі;

– Фарбування місць загального користування;

– Поклейка шпалер в кімнатах;

– Укладка ламінату в кімнатах;

– Виготовлення та монтаж пожежних сходів;

– Роботи з облаштування вентиляції;

– Прибудова навісу над вхідною групою;

– Заміна вікон, підвіконня, відливів;

– Виконано цегляну кладку димоходів;

– Бетонування водомірного вузла;

– Оздоблення фасаду декоративними елементами;

– Облицювання цоколю плиткою;

– Розведення та монтаж системи водопостачання і опалення;

– Прокладання каналізації;

– Підсилення фундаменту;

– Армування та бетонування монолітних ділянок покриття;

– Гідроізоляція та утеплення цоколю;

– Кладка цегляних стін та перегородок в кімнатах;

– Оснащення ванних кімнат сантехнікою: умивальники, ванни зі змішувачами, унітази;

– Монтаж кухонь з обладнанням (варильні поверхні, витяжки, духові шафи).